10-А українська мова
26.11.2022(асинхронно)
Тема.Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості І. Я. Франка
1.Подивіться відеоурок
2.Складіть конспект
Другим „Заповітом” вважається твір І. Франка “Мойсей”. Детальний аналіз “Мойсей” краще допоможе зрозуміти поему та скласти літературний паспорт твору.
“Мойсей” Паспорт твору
Автор – Іван Франко
Рік написання “Мойсей”: 1905
Поштовхом до написання твору стала скульптура Мойсея Мікеланджело Буонарроті, яку Франко побачив в Італії
Літературний рід: ліро-епос
Жанр “Мойсей” Франко: філософська ліро-епічна поема
Напрям: модернізм
Стиль – неоромантизм.
Тема: зображення “смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом”.
Головна ідея поеми “Мойсей” – це заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології й будувати нове життя.
Основна думка: віра автора в невичерпні сили народу, в те, незважаючи на тяжкі поневіряння, український народ буде щасливим в майбутньому.
Головні герої “Мойсей” Франко:
ліричний герой,
пророк Мойсей – головний герой поеми,
новий поводир Єгошуа ( уособлює нове покоління вільних людей)
Єгова (Бог),
Авірон та Датан – супротивники Мойсея,
єврейський народ,
Азазель (демон пустелі)
Композиція: Твір складається з прологу й 20 пісень (роздумів).
Події в поемі “Мойсей” розгортаються в такій послідовності: притча про дерева – вигнання Мойсея з табору – спокуса Азазеля – заклик Єгошуа до бою
Проблематика
Для реалізації гостро актуальної проблеми І. Франко у творі „Мойсей” обрав біблійну історію. У поемі автор порушує проблеми:
піднесення національної гідності
буття особи і нації
взаємини вождя і народу
формування нації – це головна проблема твору.
Поема “Мойсей” написано в річищі неоромантичної стильової течії. Франко по-новому трактує проблему волі і рабства, яка набуває філософського виміру. Розповідач переконливо зображує, що духовне поневолення набагато страшніше за фізичне рабство. Мойсей 40 років водив євреїв в пустелі, щоб вони позбулися рабської психології
Два настрої наявні у творі – біль за рабство свого народу і палка віра у його майбутню свободу.
Теорія літератури
Неоромантизм –(грец. neos – новий і франц.romantic –романтизм) – стильова течія, що виникла в українській літературі й мистецтві на початку ХХ століття, прагнучи відродити деякі риси романтизму.
Головні ознаки неоромантизму:
підвищений інтерес до сильної особистості;
культ героя – мужньої людини;
життя, пов’ язане з незвичайними випробуваннями та пригодами.
Комментарии
Отправить комментарий