Урок літератури рідного краю.Подільські гумор та сатира. Із сивої давнини і до наших днів
Корені подільської гумористики сягають досить глибоко у народну творчість. А її вік обчислюється тисячолітнім періодом і, власне, десь такого чи, навіть, і коротшого періоду досить, аби прослідкувати розвиток сміхотворного жанру. Спочатку це були анекдоти і нісенітниці, котрі й стали підґрунтям для тих професійних авторів, яких ми сьогодні відносимо до класиків подільської і, навіть, всеукраїнської літератури. Це Степан Руданський, далі - Микита Годованець, пізніше на їхній творчості сформувалась ціла плеяда сатириків і гумористів Поділля, які сьогодні звучать у багатоголосому національному хорі української літератури.
Пригадайте відомості з теорії літератури.
Анекдот - жанр фольклору; коротке жартівливе оповідання про якийсь незвичайний життєвий випадок чи ситуацію з несподіваним чи дотепним закінченням.
Байка - ліро-епічний жанр, невеликий за обсягом, здебільшого віршований повчально – гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин чи речей, або зведене до простих і умовних стосунків.
Ознайомтесь з поданою інформацією.
Одним із відомих гумористів нашого краю є Степан Руданський. Він був вихідцем з подільського духівництва. Ми маємо підстави стверджувати, що інтерес до гумору, зокрема анекдоту, тісно пов’язаний з подільською традицією. Близькі до поета люди свідчили, що Руданський з юнацьких років любив складати сатиричні вірші про духівництво, чим дратував місцевих «духовних отців». У Степана Руданського є цикл «Співомовки», в яких використано якнайширше сатиричні перекази та анекдоти.
Тематика цих співомовок стосується того історичного періоду на Поділлі, коли тотальна полонізація перепліталась із самодурством і свавіллям зайшлого чиновництва і панства. Це було минуле ХІХ століття. 1911 року твори Степана Руданського на Поділлі були видані окремою книжкою під назвою «Твори Степана Руданського».
Найбільшої популярності Степан Руданський набув завдяки своїм «Співомовкам», які сьогодні становлять класику української літератури.
Ми вже виразно читали та аналізували деякі співомовки Руданського («Добре торгувалась», «Запорожці у короля»). Сьогодні пропоную вам попрацювати з підручником, виразно прочитати співомовку «Гуменний»(с.244), «Свиня свинею»(с.246), «Хто кого лучче»↓
Хто кого лучче
Бився Мошко із Гаврилом
Та й потім хвалився:
«Ото, – каже, – на ярмарку
Я з Гаврилом бився!
Він на мене із ломаком
По плечах махало.
А я йому все з ярмурком
По носі давало!»
«Та славно ж ви, Мошку, бились…
А хто ж кого лучче?»
«Та Гаврило мене лучче,
А я його лучче!»
Оберіть одну зі співомовок та проаналізуйте (тема, ідея, художні засоби).
Комментарии
Отправить комментарий