9-Б українська література

 25.02.2022

Асинхронно

Тема: «Кавказ»-пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Не завжди на Кавказі було все мирно і спокійно. Багато митців відбували там заслання, не оминула і війна цей волелюбний край. Що ж сталося там у 1840-1845 роках розкаже нам наш учень-історик. (Повідомлення учня).

Події цих років не омили і нашого талановитого Кобзаря.  Шевченко багато подорожував,  мав багато друзів, і сам був гарним і вірним  товаришем. Влітку 1843 року Шевченко познайомився з Яковом де Бальменом, художником, невдовзі який проілюстрував його «Кобзар» і з яким щиро заприятелював.

Трагедією для Шевченка стала звістка про загибель його товариша, однодумця, талановитого митця. А детальніше про це  нам розкаже наш учень-біограф. (Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність.

Товариш, воюючи в складі російської армії загинув, але поет розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, вбив саме царат, який розв’язав цю війну, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.)

  2. Особливості поеми

         Ми сказали, що за жанром «Кавказ» - поема. Давайте пригадаємо, що таке поема (один із жанрів ліро-епосу. Це великий віршований твір, у якому порушуються важливі проблеми минулого, сучасного чи майбутнього. У поемі зливаються воєдино епічні (події, сюжети, характери) і ліричні елементи (авторські пере­живання, ліричні відступи, ліричний герой).

Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. Під час перебування на Україні Шевченко читав поему селянам. І тільки 1846 року її було видано за кордоном. 

Кавказ" називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. Він не має ні сюжету, ні героїв-персонажів. Композиція поеми – це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст.

         3. Словникова робота

Лірична поема - великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок героя, а епічний сюжет відсутній.

Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.

Інвектива ( з лат. нападати, лайлива промова) – пряме, найгостріше засудження певної вади.

Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка

Сарказм – пряма, дошкульна насмішка

         4. Виразне читання поеми «Кавказ» за частинами.

         Під час читання першої частини, зверніть увагу, які образи-символи в ній наявні і які художні засоби автор використовує.

І частина

         Отже, почнемо з образів-символів. Що ж таке образ-символ? (Символ надає конкретним явищам узагальненого змісту.)

         Прометей і орел. Прометей – міфологічний образ, який поєднує в собі узагальнений образ  народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея.

Прометей — народи гірські, що їх мучить самодержавство.

Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя.

         Які художні засоби використовує? (метафора, гіпербола, епітет, персоніфікація, анафора).

         Отже, з якою метою використав Шевченко образ Прометея?

ІІ частиина

         Ваше завдання – під час читання знайти художні засоби, вміти пояснити їх значення. 

         Художні засоби:

·        Анафора (Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить!) – повторення перших слів, звуків на початку рядка підсилюють значення слів.

·        Персоніфікація (Кати згнущаються над нами, А правда наша п’яна спить) – показує тогочасний стан суспільства, відображення реалій.

·        Риторичні питання, оклики (Коли вона прокинеться? Коли одпочити ляжеш, боже, утомлений? Встане правда! встане воля!) – підсилення сатиричного спрямування твору.

·        Метафора (помоляться всі язики, потечуть ріки, кровавії ріки, хліб замісить кровавим потом і сльозами) – показати, в якому стані був народ.

·        Повтори (Нам тілько плакать, плакать, плаать) – поет передає безперервність страждань і горя народного.

·        Звертання (боже) – пряме звернення з надією до змін.

·        Сарказм (Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-

·        Афоризми (Не вмирає дуща наша, не вмирає воля! Борітеся – поборете, Вам бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!)

Ми з вами побачили, що поет використовує багато художніх засобів. А про що говорить те, що рядки його творів стали афоризмами? (Живучість цих афоризмів – найкращий доказ популярності "Кавказу")

ІІІ частина

         Підчас читання звертати увагу на те, хто є героєм монологу і до кого він звертається. А також прослідкувати за лексикою мови – активною і пасивною.

Полювання на волю ( монолог колонізатора звернений до горця). 

Яким перед нами постає колонізатор-загарбник? Давайте виконаємо завдання по групах. Вам треба вибрати риси, які притаманні цьому герою і пояснити, чому саме так. Отже, яким перед нами постає колонізатор-загарбник?

Тепер давайте розділимо пасивну лексику за групами:

Архаїзми              Історизми           Діалектизми              Жаргонізми

            Глаголи               Гішпани              Чурек                          жиди

           Престол                                               сакля

           Язиках

           Тюрм

            Благоденствує

         А з якою метою Шевченко використав пасивну лексику, особливо діалектизми і жаргонізми? (Показати народність і підсилити значення певних слів)

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

         Виразно читати поему, проаналізувати художні засоби 4 і 5 частин.