8-А

Завдання для учнів 7-А та 7-Б класів

Українська література

Тема:  Олег Ольжич – поет національного героїзму. Проблема людської волі в поезії «Захочеш – і будеш…» (із циклу «Незнаному воякові»). Заклик іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям у вірші «Господь багатий нас благословив» 

Опрацюйте навчальний матеріал,перегляньте відео,складіть конспект.

https://www.youtube.com/watch?v=4TaDyLrr8Oc

https://www.youtube.com/watch?v=zp1-hziduJw

“ЗАХОЧЕШ – І БУДЕШ” ОЛЬЖИЧ 

Захочеш — і будеш. В людині, затям1,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць2,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду3 наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням4.

1 Затям — зрозумій, запам’ятай.

2 Ниць — униз.

3 Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.

4 Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює думки та вчинки

Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.

Ліричний герой – це відважна та сильна духом людина, котра вірить у невідгадану силу, високі можливості українців у боротьбі за відродження державності

Тема: життя і боротьба сина свого народу

Головна думка: заклик бути патріотом («в людині, затям, лежить невідгадана сила)

Провідний мотив: утвердження сильної і сміливої особистості

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «Вежі» (1940)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: невідгадана сила, відважним життям, солодкий тягар, гостру петарду, невблаганним сумлінням

Метафора: «в людині … лежить … сила», «Зрослась небезпека з … життям», «нести тягар … таємниць», «петарду наказу», «надать блискавичність думкам», «рішенням важкість каміння», «стать сам на сам з … сумлінням».

Порівняння: «зрослась …, як з тілом смертельника крила»

ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ

І вірити, і прагнуть — не вотще1.

Безсмертне — і величне, і ясне-бо.

Ось лине хмара з літеплим2 дощем,

І розверзається врочисте небо.

Господь багатий нас благословив

Дарами, що нікому не одняти:

Любов і творчість, туга і порив,

Одвага і вогонь самопосвяти.

Солодких грон і променистих вин —

Доволі на столах Його веселих.

Іди ж сміливо і бери один,

Твойому серцю найхмельніший келих.

1 Вотще (заст.) – даремно, марно

2 Лі́теплий – трохи теплий

Вірш “Господь багатий нас благословив” – це творче кредо Олега Ольжича. Господь наділив українців любов’ю і творчістю, відвагою і готовністю до самопожертви заради великої справи. 

Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим, особливо це відчувається у таких рядках поезії: «Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти…» та «Іди ж сміливо і бери один, Твойому серцю найхмельніший келих». Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху, що ці насолоди перешкодять у боротьбі. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.

Тема: життя та боротьба сина свого народу (розповідь про необхідність розвивати таланти, дарованіі Богом)

Головна думка: уславлення духовно-багатого українського народу, заклик правильно скористатися наділеними дарами: жити недаремно, ідучи за велінням свого серця.

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична) лірика

Жанр: вірш (1933)

Художні засоби

Епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»

Персоніфікація: столах веселих

Метафора: «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти», «твойому серцю найхмельніший келих»

Архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».

Повтори (що надають врочистості): «і вірити, і прагнуть», «і величне, і ясне-бо»